Укоряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:57, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.