Увірятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:34, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Ном. Не ввірився ще йому світ. Стор. М. Пр. 3. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? АД. І. 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай. Ном. № 1196.
