Бутати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:12, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.