Тяма
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:27, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чортма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. Не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
