Тюрю
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тюрю, меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.