Тьопати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:23, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тьо́пати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать (по грязи). 2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. Рудч. Ск. II. 165. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали. Г. Барв. 505.