Туряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.