Турчин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:20, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Шевч. Ум. Турчи́нонько. Гол. І. 50.