Турчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:20, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Турча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.