Туркотати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:19, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Туркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. I. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.