Турко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:19, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.