Тупцяти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:17, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб’ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. I. 139. См. Тупцювати.