Тупотня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:17, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.