Тупнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:17, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тупнути, -ну, -неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76.