Туго
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Туго, нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. Тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.