Туга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Туга, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. Туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
