Трюхати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:12, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в’їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.