Трубити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:07, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Трубити, -блю, -биш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб’ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
