Бурувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:04, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, у шинок забере. Г. Барв. 292.
