Трівога
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:01, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Трівога, -ги, ж. Тревога, смятеніе. Приїхав у той город, де живе царь, коли там трівога: наступає великий ворог на город. Грин. І. 185. Закипіла по Вкраїні страшенна трівога. К. Досв. 13. І позникали дні безумних у трівозі. К. Псал. 179.
