Триб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:58, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. См. Верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. Вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохи. у. 3) Триб-зілля = Трой зілля. А хто ж мені трибзілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. Ум. Трибо́к. Вас. 165.
