Бурмотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:02, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бурмота́ти, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.