Топити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:46, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Топити, -плю, -пиш, гл. 1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263. 2) Топить (печь). Чужу хату топить свої очі сліпить. Шейк. 3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. Топити скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18. 4) — молоко́. Топить молоко.
