Товч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Товч, -чі, ж. 1) = Дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Драг. 81. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати. НВолын. у. 2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, та такої товчі наробив. Кобел. у.
