Буркіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:57, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Буркіт, -коту, м. 1) Воркованіе. 2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217. 3) Ворчанье.