Буріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:57, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Деде буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.