Тичка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:34, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. Ном. № 194, стр. 296. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Павлогр. у. Шиш з тичкою на самому гребіні. Левиц. Пов. 178. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. О. 1861. XI. 116. 1) Родъ игры. Ив. 29.
