Тирчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:31, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Стирчати. Ус в пів локоть би тирчав. Котл. Ен. 2) Трещать, скрипѣть. Вх. Лем. 473. 3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ). Вх. Лем. 473. Вх. Уг. 271.