Тирити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Тирити, -рю, -риш, гл. 1) Совать, всучить. В’ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки. Левиц. I. 147. 2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.