Тинутися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб’є. Черк. у. 2) преимущ. безл. Случиться. Левч. 149, 114. Все оттак заведуться ласкавими словами одно ’дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. МН. ІІ. 82.
