Тика
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:28, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в’ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. Ти́чка.