Тербичити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Терби́чити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич. Ном. № 426.