Темниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:18, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Темниця, -ці, ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Нп. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам’яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. Темничка, темниченька. КС. 1883. VI. 214.
