Татар
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:10, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Татар, -ра, татарин, -на, м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164. Ум. Татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
