Булькотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:53, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. ІІІ. 341. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить. Мнж. 2. 3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче. Вх. Уг. 229.
