Тарахтати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:08, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тарахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.