Тараракати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:07, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.