Таранчити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:07, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).