Талапати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:03, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
