Суятник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:51, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Суятни́к, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Суятни́к, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.