Сучитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:50, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сучи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.