Сутеніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:47, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сутеніти, -ніє, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. НВолын. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.