Сурмити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.