Сурдут
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.