Супокій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:43, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Посл. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 147.