Суперека
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:43, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. На супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. Суперечка. Де два ходить до дівчини, буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.