Суміти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:41, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.