Судник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:37, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. Судничок.