Суд
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:36, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Нп. Страшний суд. Страшный судъ. До суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
