Суголовок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:36, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Суголо́вок, -вка, м. 1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, суголовки скрізь. Канев. у. 2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.